Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Поняття, основни форми та методи проведення екологичноСЧ освити. Анализ програми курсу "Я и УкраСЧна" для учнив 2 класу, СЧСЧ позитивних та негативних сторин. Видбир форм, методив та засобив екологичноСЧ освити до урокив з курсу "Я и УкраСЧна", СЧх апробация.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

46

Дипломна робота

"Форми и методи здийснення екологичноСЧ

освити молодших школярив на уроках курсу "Я и УкраСЧна"

Змист

Вступ

1. Проблема екологичноСЧ освити в педагогичний теориСЧ та практици початковоСЧ школи

1.1 Теоретични основи здийснення екологичноСЧ освити в початковий школи

1.2 Стан здийснення екологичноСЧ освити на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у практици початковоСЧ школи

2. Дослидно-експериментальна робота здийснення екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи

2.1 Анализ навчальноСЧ програми з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» (2 клас)

2.2 Вибир та оптимальне поСФднання форм и методив екологичноСЧ

освити на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи

2.3. Результати експериментальноСЧ роботи

Висновки

Список використаноСЧ литератури

Вступ

Одними из найважливиших проблем сучасности, яки турбують людство, СФ екологични. Це зумовлено тим, що в умовах сьогодення, коли невпинно погиршуСФться екологична ситуация в свити, пидготовка людей освичених, здатних оптимизувати природне середовище стала без перебильшення велинням часу. Людство почало усвидомлювати, що вид розв'язання екологичних проблем залежить подальше його иснування.

У найважливиших мижнародних документах останнього десятириччя, присвячених проблемам навколишнього середовища и гармонийного розвитку людства, велика увага придиляСФться екологичний культури й свидомости, информованости людей про екологичну ситуацию в свити, региони, у мисци проживання, СЧх обизнаности з можливими шляхами виришення ризних екологичних проблем, з концептуальними пидходами до збереження биосфери та цивилизациСЧ.

Виховання екологичноСЧ культури - тривалий шлях формування правильних способив взаСФмодиСЧ з природою. Учень маСФ усвидомлювати загальни закономирности природи и суспильства, вважати природу своСЧм ридним домом, який потрибно берегти и про який треба пиклуватися.

Майбутний стан природного середовища значною мирою залежить вид успишного формування нового, свидомого, видповидального ставлення до природи, розвитку екологичноСЧ етики, заснованоСЧ на идеСЧ спивпереживання, самооцинки всього живого.

Шлях до високоСЧ екологичноСЧ культури лежить через ефективну екологичну освиту. У зв'язку з цим важливого значення надаСФться сьогодни вдосконаленню змисту, форм и методив екологичноСЧ освити в школи, яки спрямовани на формування у школярив системи екологичних знань, переконань, навичок, поглядив, моральних почуттив, що ТСрунтуються на ставленни до природи як универсальноСЧ, уникальноСЧ цинности.

Сформоване у пидростаючого поколиння бережливе ставлення до всього живого, на думку вчених, вбереже природу вид непоправноСЧ деградациСЧ, що СЧСЧ невпинно наближаСФ господарська дияльнисть людей. Обов'язок берегти природу, СЧСЧ багатства СФ вимогою КонституциСЧ нашоСЧ держави. Щоб це стало нормою повединки кожноСЧ людини, треба з дитинства виховувати почуття видповидальности за стан довкилля.

У системи навчання екологичноСЧ компетентности молодого поколиння важливе мисце займаСФ початкова школа, у який створюються надзвичайно сприятливи умови для екологичноСЧ освити и виховання учнив завдяки природний допитливости дитей та щирому интересу до пизнання навколишнього свиту.

У працях О.Биди, Н. Ващенка, А. ЗахлСФбного, Г. Ковальчук, Н. Пустовит та инших показано, що шляхами реализациСЧ екологичноСЧ освити в початковий школи СФ екологизация змисту навчальних предметив, организация позакласноСЧ та позаурочноСЧ роботи екологичного спрямування.

Велики можливости щодо здийснення екологичного освити и виховання закладени у змисти навчального курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ». Його мета полягаСФ у формуванни у молодшого школяра: потреби до пизнання свиту и людини в ньому, спилкування з природою; уявлень и понять про цилиснисть свиту, про природу та взаСФмозв'язки у ний, про людину як частину природи; циннисного ставлення до природи, розуминня взаСФмодиСЧ и взаСФмовпливу людини и природи, навичок екологично доцильноСЧ повединки.

Вид того, як вчитель початковоСЧ школи здийснюСФ екологичну освиту молодших школярив на уроках з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» залежить формування интересу в учнив до пизнання природи, розвиток у них почуття видповидальности за стан довкилля, потреби з охорони и покращення навколишнього середовища.

Актуальнисть даноСЧ проблеми зумовила вибир теми дослидження - ВлФорми и методи здийснення екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсуВ» Я и УкраСЧнаВ».

Об'СФктом дослидження СФ екологична освита у початковий школи.

Предмет дослидження - форми и методи екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи.

Мета дослидження полягаСФ у вибори та оптимальному поСФднанни форм и методив екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи.

У процеси дослидження ми виходили з такоСЧ гипотези: якщо вдало поСФднати ризни форми, методи та засоби навчання на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ», то це сприятиме пидвищенню якости екологичних знань молодших школярив.

Завдання дослидження:

1) вивчити стан розробки дослиджуваноСЧ проблеми за литературними джерелами та в практици роботи початковоСЧ школи;

2) схарактеризувати основни форми и методи екологичноСЧ освити;

3) здийснити анализ програми курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» для учнив 2 класу;

4) здийснити видбир форм, методив та засобив екологичноСЧ освити до урокив з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» та перевирити СЧх ефективнисть у педагогичному експерименти.

З метою реализациСЧ поставлених завдань застосовувались таки методи дослидження:

1) теоретичний анализ нормативних документив з питань екологичноСЧ освити та виховання, методичноСЧ литератури, навчальних програм, пидручникив;

2) педагогичне спостереження за навчально-виховним процесом початковоСЧ школи, бесиди з учителями, учнями;

3) моделювання в процеси видбору змисту, форм, методив, засобив екологичноСЧ освити до урокив з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ»;

4) педагогичний експеримент (констатувальний и формувальний);

5) математичний у процеси обробки експериментальних даних.

Дослидження виконувалось протягом 2007-2008 н.р. Його можна роздилити на три етапи. На першому, констатуючому етапи дослидження, проводився теоретичний анализ проблеми. Вивчалась психолого-педагогична литература з питань екологичноСЧ освити и виховання школярив, проводилось спостереження за навчально-виховним процесом, формувалась робоча гипотеза, розроблявся змист, визначалися и добиралися форми и методи екологичноСЧ освити до урокив з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ».

На другому етапи проводився педагогичний експеримент. Здийснювався анализ та узагальнення експериментальних даних.

На третьому етапи оброблялися й узагальнювалися результати формуючого експерименту, здийснювалось оформлення роботи.

Практичне значення дослидження полягаСФ у видбори та поСФднанни форм, методив та засобив екологичноСЧ освити молодших школярив та апробациСЧ СЧх в умовах початковоСЧ школи на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ».

Експериментальна база дослидження. Дослидження проводилось на бази навчально-виховних комплексив с. Цеценивка та с. Людвици Шумського району ТернопильськоСЧ области. Участь в експерименти взяли 36 учнив других класив даних комплексив.

1. Проблема екологичноСЧ освити в педагогичний теориСЧ та практици початковоСЧ школи

1.1 Теоретични основи здийснення екологичноСЧ освити в початковий школи

Анализ педагогичноСЧ литератури [5; 8; 14; 17; 27 та ин.] показав, що проблема екологичноСЧ освити в початковий школи СФ актуальною. Про це свидчить значна килькисть публикаций, що стосуються:

- розробки системи безперервноСЧ екологичноСЧ освити;

- оновлення змисту шкильних навчальних предметив початковоСЧ школи шляхом розкриття системи екологичних знань на мижпредметний основи;

- створення системи практичноСЧ дияльности учнив в галузи покращення навколишнього середовища;

- коректування взаСФмодиСЧ шкильноСЧ та позашкильноСЧ систем.

У КонцепциСЧ екологичноСЧ освити УкраСЧни екологична освита розглядаСФться як цилисне культурологичне явище, яке включаСФ процеси навчання, виховання и розвитку особистости, спрямовуСФться на формування екологичноСЧ культури, цилисного екологичного знання й мислення [29, 4].

Мета екологичноСЧ освити полягаСФ у формуванни системи наукових знань, поглядив и переконань, спрямованих на виховання моральноСЧ видповидальности особистости за стан навколишнього середовища, усвидомлення необхидности постийного пиклування у всих видах дияльности [51, 602].

У педагогичний литератури термин Влекологична освитаВ» трактуСФться як елемент загальноСЧ освити, що пов'язаний з оволодинням учнями науковими основами взаСФмодиСЧ суспильства та природи.

Методисти О. Бида, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та инши розглядають трактування поняття Влекологичне освитаВ» у зв'язку из Влекологичним вихованнямВ», видмичаючи, що екологична освита и виховання - це педагогичний процес, спрямований на формування екологичноСЧ культури особистости

Зокрема, О. Бида зазначаСФ, що поняттям Влекологичне виховання и освитаВ» визначаСФться СФдина система заходив, направлена на формування тих якостей людини, яки необхидни для гармонийних видносин суспильства та природи. [6, 304].

К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологичне навчання и виховання - це психолого-педагогичний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхидних переконань и практичних навичок, певноСЧ ориСФнтациСЧ и активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ в галузи охорони природи, рационального використання и видтворення природних ресурсив [37, 38].

Г. Бачинський пид екологичним вихованням розумиСФ Влпередачу вид поколиння до поколиння певноСЧ сукупности норм и правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процеси життя и виробничоСЧ дияльности и цим самим охороняють природу вид руйнуванняВ» [38, 50].

У педагогичних джерелах [21; 22; 23; 29; 30 та ин.] визначено завдання екологичноСЧ освити, що стоять перед початковою школою:

- сформувати елементарни знання про природу та взаСФмозв'язки у ний, взаСФмодию и взаСФмовплив людини и природи, про норми и правила екологично доцильноСЧ повединки;

- забезпечити розуминня погиршення стану навколишнього середовища внаслидок нерациональноСЧ господарськоСЧ дияльности та особистоСЧ причетности до екологичних проблем;

- розвивати циннисне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комуникативних, пизнавальних, рекреацийних та инших потреб особистости; - формування екологичноСЧ свидомости и мислення, морально-естетичного сприйняття природи;

- розвивати потребу у спилкуванни з природою;

- виховання у школярив видповидального ставлення до навколишнього середовища и здоров'я, формування готовности до його активноСЧ охорони

- формувати здоровий спосиб життя та навички екологично доцильноСЧ повединки.

Таким чином, пид екологичною освитою розумиють неперервний процес навчання, виховання и розвитку особистости, спрямований на формування системи екологичних знань, циннисних ориСФнтаций, повединки и дияльности, яки забезпечують видповидальне ставлення людини до навколишнього середовища.

Як зазначено в КонцепциСЧ екологичноСЧ совити УкраСЧни, в основу екологичноСЧ освити покладено принципи: гуманизму, науковости, неперервности, наскризности та систематичности [29]. Екологична освита передбачаСФ формування в учнив розуминня необхидности побудови взаСФмовидносин людини з природою на бази принципив добра и краси, розуму й свидомости, патриотизму та универсализму, наукових знань и дотримання екологичного права.

У педагогичних дослидженнях А. ЗахлСФбного [21], В. Кучменко [31], РЖ. СуравегиноСЧ [55], Л. СалСФСФвоСЧ [53] та инших визначено таки основни принципи екологичноСЧ освити:

тАУ миждисциплинарний пидхид у формуванни екологичноСЧ культури школярив. Вин опираСФться на конкретний змист кожноСЧ навчальноСЧ дисциплини.

тАУ систематичнисть и безперервнисть вивчення навчального екологичного материалу. Вин забезпечуСФ организацийни умови формування екологичноСЧ культури особистости миж окремими ланками освити: дошкильноСЧ, шкильноСЧ, позашкильноСЧ, професийно-техничноСЧ, вищоСЧ та пислядипломноСЧ.

тАУ СФднисть интелектуального и емоцийно-вольового начал у дияльности учнив з вивчення и покращення навколишнього середовища. Цей принцип ориСФнтуСФ на поСФднання рационального пизнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднСФ спилкування з природою. ВзаСФмозв'язок рационального й емоцийного у практичний дияльности динамичний й ризноманитний, залежить вид вику учнив. У дитей молодшого шкильного вику переважаСФ емоцийно-естетичне сприйняття середовища.

тАУ взаСФмозв'язок глобального, национального и краСФзнавчого розкриття екологичних проблем у навчальному процеси. Цей принцип передбачаСФ розгляд локальних, региональних екологичних проблем у взаСФмозв'язку з глобальними.

У КонцепциСЧ екологичноСЧ освити УкраСЧни видзначено, що взаСФмозв'язок краСФзнавства, национального и глобального мислення сприяСФ поглибленому розуминню екологичних проблем на ризних ривнях [29, 8].

Принципи екологичноСЧ освити реализуються в практици школи через засвоСФння основних понять и наукових фактив про природу. На основи цих принципив визначаСФться

тАУ вплив людини на природу видповидно до СЧСЧ законив;

тАУ розуминня багатогранноСЧ цинности природи як джерела материальних и духовних сил суспильства и кожноСЧ людини;

тАУ оволодиння прикладними и практичними вминнями вивчення и оцинки стану навколишнього середовища;

тАУ розвиток потреби спилкуватися з природою, свидомого дотримання норм повединки в природи;

тАУ активизация дияльности з покращення навколишнього природного середовища.

На думку А. ЗахлСФбного, РЖ. СуравегиноСЧ та инших педагогив екологична освита школярив - не лише одне з найважливиших завдань сучасного суспильства, але й умова його подальшого виживання. ВлТому важливе значення маСФ змист екологичноСЧ освити, той науковий багаж, фундамент знань, який повинен ввийти в свитогляд нового поколиння, стати основою його дияльностиВ» [22, 25].

Змист екологичноСЧ освити включаСФ таки компоненти:

1) систему знань про взаСФмодию суспильства та природи;

2) систему норм и правил ставлення до природи;

3) вминня и навички з вивчення природи та СЧСЧ охорони;

4) емоцийно-циннисни екологични ориСФнтири [51, 605].

РеализуСФться змист екологичноСЧ освити через мижпредметни зв'язки и ТСрунтуСФться на системи наукових идей, що закладени у видповидних навчальних предметах: розвиток и цилиснисть природи; взаСФмозв'язок историСЧ суспильства и природи; змини природи у процеси антропогенноСЧ дияльности; вплив середовища на здоров'я людини; природа як фактор морально-етичного розвитку особистости; оптимизация взаСФмодиСЧ в системи Влприрода - суспильство - людинаВ».

Оскильки характер екологичноСЧ освити СФ мижпредметним, то необхидними умовами СЧСЧ реализациСЧ СФ:

1) врахування викових, индивидуально-психологичних та пизнавальних особливостей учнив;

2) организация безпосередньоСЧ дияльности учнив з питань охорони навколишнього середовища, своСФ мисцевости пид час навчально-пизнавальноСЧ и суспильно-корисноСЧ праци;

3) видбир оптимальних форм, методив та прийомив екологичного виховання;

4) виховання учнив особистим прикладом бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища;

5) СФднисть дий всього педагогичного колективу школи в екологичному вихованни.

Основною метою шкильноСЧ екологичноСЧ освити СФ формування екологичноСЧ культури особистости. В основи екологичноСЧ культури лежить видповидальне ставлення особистости до навколишнього середовища, усвидомлення закономирностей розвитку природи та суспильства, розуминня того, людина - частина природи. ВлЕкологична культура особистости передбачаСФ наявнисть у людини певних знань, переконань, моральних установок, готовности до дияльности, яки узгоджуються з вимогами бережливого ставлення до природи [51, 607]. У такому розуминни екологична культура СФ показником свидомого, видповидального ставлення особистости до природи, яка характеризуСФться:

- готовнистю особистости до грамотноСЧ екологичноСЧ повединки и дияльности у навколишньому середовищи, у видповидности з мораллю и нормами права в суспильстви;

- здатнистю особистости здийснювати науково обТСрунтовани екологични диСЧ и займати активну життСФву позицию, виявляти нетерпимисть до безвидповидального ставлення до природи.

Важливим завданням екологичноСЧ освити СФ формування екологичноСЧ свидомости школярив, яка полягаСФ в глибокому розуминни необхидности бережного ставлення до природи; в усвидомленни таких приоритетних цинностей як чисти повитря, вода, продукти харчування, незруйновани природни ландшафти; у економному ставленни до природних ресурсив [29, с. 51].

Таким чином, мета екологичноСЧ освити полягаСФ у формуванни у школярив екологичноСЧ культури, тих якостей людини, яки необхидни для гармонийних видносин суспильства и людини. Основни завдання екологичноСЧ освити - це формування екологичноСЧ свидомости и мислення, морально-естетичного сприйняття природи; виховання в учнив видповидального ставлення до навколишнього середовища та здоров'я.

У початковий школи у процеси навчання учнив здийснюСФться екологичне виховання у напрямках: виховання любови до природи; виховання вминня поводитися в природному середовищи; встановлення екологичних взаСФмозв'язкив у природи; виховання активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ стосовно навколишнього середовища [6, 304].

Вивчення педагогичних джерел [3; 6; 11; 17; 32 та ин.], анализ змисту навчальних предметив початковоСЧ школи показав, що у змисти СФ информация про життя природи, про взаСФмодию людини и суспильства з природою, про СЧСЧ циннисни властивости, про ставлення людини до природи. Окрим того, що екологични знання включаються у змист ризних навчальних дисциплин, пропонуСФться вивчення окремого курсу ВлОснови екологиСЧВ» учнями початковоСЧ школи [5].

Навчальний курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» забезпечуСФ природничо-наукову основу розуминня молодшими школярами необхидности охорони природи, оскильки в цьому курси особлива увага придиляСФться формуванню конкретних знань про неживу и живу природу. Спилкуючись з природою, вивчаючи СЧСЧ об'СФкти и явища, учни поступово пизнають свит, в якому живуть: видкривають дивовижну ризноманитнисть рослинного и тваринного свиту, усвидомлюють значення природи в житти людини, циннисть СЧСЧ пизнання, в них виникають морально-естетични почуття и переживання, яки спонукають СЧх турбуватися про збереження и при множення природних багатств. У програми курсу розглядаСФться також питання охорони и змицнення здоров'я людини, необхидною умовою досягнення яких СФ збереження и покращення природного середовища. У процеси вивчення природи молодши школяри засвоюють знання про взаСФмозв'язок и взаСФмовплив живоСЧ и неживоСЧ природи, природи и виробничоСЧ дияльности людини.

Як стверджують педагоги, на основи змисту всих навчальних предметив початковоСЧ школи формуються основни идеСЧ и поняття екологичноСЧ освити. Так, на основи нагромадження фактичних знань з ризних предметив, учни пидводяться до идеСЧ, що природа - середовище и необхидна умова життя людини: в природи людина видпочиваСФ, насолоджуСФться красою природних об'СФктив и явищ, займаСФться спортом и працюСФ; вид природи людина отримуСФ повитря, воду, сировину для виготовлення продуктив харчування, одягу, побудови житла [53].

Другою идеСФю, що розкриваСФться перед школярами, СФ: праця людини - умова використання и охорони природних багатств ридного краю. Виховання працелюбности учнив, видповидального ставлення до примноження природних багатств може проявитися в наступних справах школярив початковоСЧ школи: дотримання правил повединки в природи, вивчення и оцинка стану природного середовища, участь в озелененни школи, догляд за рослинами и тваринами.

Важлива идея, яка закладена в змисти екологичноСЧ освити початковоСЧ школи, - идея цилисности природи. Знання про взаСФмозв'язки в природи важливи як для формування правильного свиторозуминня, так и для виховання видповидального ставлення до збереження об'СФктив природи, миж якими иснують взаСФмозв'язки. Розкриття харчових зв'язкив у природи, пристосованости живих организмив до середовища иснування, до сезонних змин у природи, впливу людини на життя рослин и тварин пронизуСФ змист усих роздилив природознавства и СФ спонукальним засобом до того, щоб молодши школяри усвидомили необхиднисть врахування и збереження природних взаСФмозв'язкив пид час организациСЧ любоСЧ дияльности в природи.

Дуже важлива для реализациСЧ патриотичного аспекту екологичного виховання идея: оберигати природу - означаСФ оберигати Батькивщину. Для кожноСЧ людини почуття Батькивщини пов'язано з ридною природою. Тому почуття видповидальности за свою краСЧну ототожнюються з почуттям видповидальности за СЧСЧ природу.

Важливими поняттями, яки розкриваються в курси ВлЯ и УкраСЧнаВ» СФ природа, жива природа, нежива природа. РозглядаСФться поняття людини як невид'СФмноСЧ складовоСЧ природи, яка своСФю дияльнистю впливаСФ на природу и вплив СЧСЧ може бути як позитивним, так и негативним. Школяри пидводяться до думки, що для нормального иснування людини необхидни сприятливи природни умови, яки потрибно зберигати и примножувати. Педагоги стверджують, що в повний мири учни не усвидомлюють цю идею. Проте деяки елементи знань про взаСФмозв'язок людини з навколишним середовищем вони отримують.

Велике пизнавальне и виховне значення у формуванни бережливого ставлення молодших школярив до природного середовища маСФ розкриття термина Влохорона природиВ» як дияльности, спрямованоСЧ на збереження и примноження природних багатств.

Змист моральних норм и правил повединки людини в природному середовищи розкриваСФться перед дитьми поступово. На доступних, наочних прикладах школяри вчаться розумити, що можна, а що не можна робити в природи, щоб не викликати негативних наслидкив. Учни повинни засвоСЧти, що в природи не можна голосно розмовляти, рвати квити, ламати гилки дерев и кущив, руйнувати пташини гнизда, мурашники, забруднювати навколишнСФ середовище, пидбирати малят звирив и пташенят.

Необхидним елементом формування бережливого ставлення до природи СФ циннисний аспект, який розкриваСФ багатогранну роль природи в житти людини и СФ важливим мотивом охорони природи.

Таким чином, на пидстави анализу литератури визначено мету, завдання, принципи екологичноСЧ освити и виховання в початковий школи, з'ясовано, що в умовах початковоСЧ школи реализация екологичноСЧ освити видбуваСФться екологизациСФю навчальних дисциплин шляхом включення в СЧхний змист видповидних знань.

1.2 Стан здийснення екологичноСЧ освити на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у практици початковоСЧ школи

Для з'ясування стану реализациСЧ екологичноСЧ освити на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у шкильний практици проводився констатуючий експеримент. Вин передбачав вивчення досвиду вчителив з здийснення екологичноСЧ освити молодших школярив.

Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителив навчально-виховних комплексив с. Цеценивка та с. Людвици Шумського району ТернопильськоСЧ области. Основними методами дослидження були бесиди з учителями, спостереження за навчально-виховним процесом.

У процеси бесиди з педагогами ми намагались отримати видповиди на таки запитання:

1. У чому полягаСФ значущисть курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» в здийсненни екологичноСЧ освити?

2. Яки форми екологичноСЧ освити реализують у процеси вивчення курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ»?

3. Яки методи и засоби навчання використовують на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» з метою формування екологичних знань?

4. Яки умови ефективного здийснення екологичноСЧ освити у процеси вивчення курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ»?

Анализ видповидей учителив показав, що педагоги розумиють значущисть курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» в здийснення екологичноСЧ освити. Учители зазначили, що на уроках курсу в учнив формуються елементарни екологични знання, позитивне ставлення до природи, розуминня того, що людина СФ частиною природи и природу треба оберигати

На думку вчителив, екологичну освиту слид здийснювати не лише на уроках, а й в позаурочний и позакласний дияльности учнив. Проте вони не проводять ни масовоСЧ, ни груповоСЧ позакласноСЧ роботи екологичного змисту з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ». Таку ситуацию вони пояснили тим, що учни втомлюються пид час урокив, и писля урокив организовувати з ними позакласни заняття дуже важко. Класоводи зазначили, що видчувають труднощи в организациСЧ и проведенни ризноманитних позакласних заходив з екологичного виховання. Ци труднощи пов'язани з добором необхидноСЧ методичноСЧ литератури, видсутнистю вильного часу.

Щодо индивидуальноСЧ позакласноСЧ роботи екологичного змисту, педагоги видмитили, що рекомендують дитям, яки цикавляться природою, видповидну литературу, дають СЧм завдання для индивидуальних спостережень. Уси учители зазначили, що иноди организовують роботу з учнями в кутку живоСЧ природи. Проте специально СЧСЧ не планують. Уси вчители вказали, що организовують цильови прогулянки з молодшими школярами.

Серед методив навчання, яки вчители використовують з метою формування екологичних знань и уминь в учнив педагоги назвали бесиди екологичного змисту, ризноманитни пизнавальни завдання, дидактични игри екологичного змисту. Анализ видвиданих 6 урокив показав, що на уроках вчители використовують також загадки, прислив'я, народни прикмети з метою формування в учнив екологичних знань.

На думку вчителив, ефективними умовами здийснення екологичноСЧ освити СФ оптимальний добир змисту, методив и засобив навчання, спрямованих на формування екологичноСЧ культури молодших школярив, органичне поСФднання урочноСЧ, позакласноСЧ и позашкильноСЧ роботи.

2. Дослидно-експериментальна робота здийснення екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи

2.1 Анализ навчальноСЧ програми з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» (2 клас)

Щоб з'ясувати, яки екологични знання передбачено у змисти навчального курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ», ми приступили до анализу програми курсу для 2 класу.

Мета курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» - сприяти формуванню в учнив потреби до пизнання свиту и людини в ньому як биологичноСЧ та социальноСЧ истоти; засвоСФнню духовних цинностей у ризноманитних сферах; створенню теоретичноСЧ бази для интелектуального розвитку молодших школярив [44].

Даний курс реализуСФ змист галузи Державного стандарту початковоСЧ загальноСЧ освити ВлЛюдина и свитВ» и включаСФ дви складови: суспильствознавчу и природознавчу. Природознавчий и суспильствознавчий змист у 2 класи интегровано у таки темиВ» Про тебе самогоВ», ВлРодина, рид, ридняВ», ВлЛюдина серед людейВ», ВлПрирода навколо насВ»,В» Твий ридний крайВ»,В» Твоя краСЧна - УкраСЧнаВ».

Природознавча складова програми 2 класу ознайомлюСФ учнив з ризноманитнистю природи, господарською дияльнистю населення, охороною и збереженням природи ридного краю, з системою цинностей у ставленни до природи, до людей, до самого себе; спрямовуСФ практичну дияльнисть учнив, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств.

Анализ програми показав, що екологични знання включени до кожноСЧ теми роздилу. У змист навчального материалу включени питання: ВлОхорона тваринВ», ВлОхорона рослинВ», ВлРослини з ЧервоноСЧ книги УкраСЧниВ», ВлТварини з ЧервоноСЧ книги УкраСЧниВ», ВлЛанцюги живленняВ», ВлСезонни змини в неживий природи, СЧх причиниВ», ВлСезонни змини в житти рослин, тварин, господарський дияльности людини. Чим вони зумовлениВ»,В» Охорона природи - неодминна умова СЧСЧ збереженняВ».

У програми зазначаСФться, що учни повинни:

- мати уявлення про значення Сонця для природи, взаСФмозв'язки в живий и неживий природи, змини упродовж року; роль рослин и тварин в житти людини; необхиднисть охорони рослин и тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'СФктив природи;

- наводити приклади 3-4 назв рослин и тварин из ЧервоноСЧ книги УкраСЧни;

- обгрунтовувати власну видповидальнисть за збереження природи;

- встановлювати залежнисть життя и розвитку рослин, тварин, людини вид факторив неживоСЧ природи, найпростиши зв'язки в природи (миж неживою и живою природою, самою живою природою);

- прагнути брати участь у природоохоронний дияльности [44, 258-259].

Екологични знання у 2 класи засвоюються школярами у форми конкретних фактив, уявлень.

Основною формою организациСЧ процесу навчання курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» СФ уроки, яки тисно пов'язани з позаурочними и позакласними заняттями. Серед урокив видиляються таки типи: вступний, комбинований, узагальнюючий, предметний, екскурсия (вступна, поточна, узагальнююча).

У процеси вивчення курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» з метою формування екологичноСЧ культури молодших школярив використовуються практични методи навчання (дослид, спостереження, практична робота), словесни (бесида, розповидь, пояснення) й наочни (використання натуральних, образотворчих та ин. засобив), яки поСФднуються.

Учбова дияльнисть учнив на уроках, позаурочних и позакласних заняттях, организована ризними методами з використанням ризних засобив наочности може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поСФднанни з индивидуальною навчально-пизнавальною дияльнистю.

Анализ програми дав змогу визначити цили урокив з теми ВлПрирода навколо насВ» курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» (таблиця 2.1.).

Таблиця 2. 1. Результати анализу програми курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» (2 клас).

№ н/п

Назва теми уроку

Цили уроку

1.

Природа навколо нас.

Узагальнити, розширити знання учнив про ризноманитнисть природи; формувати уявлення ВлживаВ» и ВлнеживаВ» природа; розкрити взаСФмозв'язки миж ними. Виховати бережливе ставлення до природи.

2.

Сонце.

Збагатити знання про Сонце як небесну зирку. Ознайомити из значенням сонячного тепла и свитла. Пробуджувати интерес до навколишнього свиту. Виховувати почуття любови и бережливого ставлення до живого, доброту и людянисть, екологичну культуру школярив.

3.

У царстви рослин.

Ознайомити учнив из розмаСЧттям рослин. Формувати уявлення ВлдереваВ», ВлкущиВ», Влтрав'янисти рослиниВ». Виховувати спостережливисть, любов до природи, бажання охороняти и примножувати СЧСЧ красу, формувати навички екологично грамотноСЧ повединки в царстви рослин.

4.

У царстви тварин.

Ознайомити учнив из розмаСЧтим свитом тварин. Формувати уявлення ВлкомахиВ», ВлптахиВ», ВлзвириВ». Розвивати логичне мислення через завдання на поривняння, доведення, вилучення зайвого, встановлення взаСФмозв'язкив миж рослинами и тваринами. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин, формувати екологичну культуру.

5.

Осинь. Рослини восени. Охорона здоров'я восени.

Розширити знання учнив про характерни ознаки осени у живий и неживий природи. Вчити спостеригати. Виховувати навички екологичноСЧ культури школярив, дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.

6.

Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими.

Встановити причинно-наслидкови зв'язки миж зминами в неживий природи, життя рослин, тварин и трудовий дияльности людей. Формувати уявлення про перелитних и зимуючих птахив. Виховувати дбайливе ставлення до тварин. Розробити проекти ВлКожну крихту збережемоВ». Формувати екологичне мислення.

7.

Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимовоСЧ пори

Вивчити змини, що сталися в природи. Розкрити значення загартування организму для охорони здоров'я. виховувати дбайливе и уважне ставлення до природи.

8.

Як зимують птахи и звири. Турбота людей про птахив, звирив узимку.

Вчити встановлювати взаСФмозв'язки миж зминами в неживий природи, життя рослин та життя тварин. Продовжувати формувати вминня поривнювати тварин. Виховувати бажання допомогти птахам узимку.

9.

Весна. Рослини навесни. Охорона здоров'я навесни.

Колективно виявити змини, що сталися навесни в неживий природи, у процеси людей. З'ясувати причини цих змин. Ознайомити з ранньоквитучими рослинами, яки потребують охорони. Розкрити значення перебування на свижому повитри.

10.

Тварини навесни. Зустрич птахив.

Розширити знання дитей про життя тварин навесни, допомогти усвидомити користь птахив. З'ясувати правила повединки в природи. Сприяти розвиткови спостережливости. Виховувати бажання берегти птахив, тварин.

11.

Лито. Спостереження за природою влитку.

Вчити учнив робити висновки спостережень за живою та неживою природою. Розвивати спостережливисть. Виховувати екологичну культуру и формувати екологичне мислення.

12.

Ми и природа.

Розширити знання учнив про значення природи для життя людини. Обговорити правила повединки в природи. Виховувати в учнив любов до природи, бажання захищати СЧСЧ, примножувати.

Вивчення змисту пидручника з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» [4] показало, що кожний роздил навчального предмета сприяСФ формуванню и розвитку видповидального ставлення до природи.

Таким чином, на основи анализу програми курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» нами визначено екологични знання, яки формуються в даному курси.

2.2 Вибир та оптимальне поСФднання форм и методив екологичноСЧ освити на уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи

Формуючи елементарни екологични знання та уминня школярив, ми намагалися видибрати та оптимально поСФднати ризни форми, методи, засоби навчання так, щоб писля закинчення нашого експерименту досягти хороших результатив.

У молодших школярив ставлення до навколишньоСЧ дияльности формуСФться у сфери почуттив. У процеси суттСФвого сприймання об'СФктив природи видбуваСФться ВлпереживанняВ» знань, СЧх интериоризация та усвидомлення. Дитина схильна любити, захищати, пизнавати, насамперед, те, що СЧй подобаСФться, те, що вона сприймаСФ як красиве. Розвиток естетичних почуттив, розуминня краси природи, СЧСЧ уникальности та неповторности активизуСФ мислення, образну пам'ять, спостережливисть та творчу уяву дитини. Естетични почуття породжують емоцийний видгук, спивчуття до природних об'СФктив, сприяють формування гуманного ставлення до свиту природи, до самого себе та инших людей.

Як свидчить анализ педагогичноСЧ литератури, вибир методив и оптимальне СЧх поСФднання у структури уроку СФ одним из найважливиших завдань у роботи вчителя початкових класив [3, 218].

Сучасна дидактика ориСФнтуСФ вчителив не на универсализацию тих чи инших методив, а на розуминня СЧх сильних и слабких сторин, пошуки оптимального поСФднання переваг кожного з них [52, 240].

У кожний теми навчального материалу курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» читко визначаСФться змист уявлення про предмет або явище, яке формуСФться у дитей. За змистом уявлення визначаСФться освитня циль и результат навчання на уроци.

Ми виходили з того, що при пидготовци до уроку необхидно визначити, який из методив, видповидно до мети уроку, СФ основним, граСФ доминуючу роль, а який допомижну.

Як зазначають методисти О. Бида, Т. Байбара, Н. Кисельов, Н. Нарочна та ин. тильки писля глибокого анализу змисту навчального материалу можна дийти висновку, який материал доцильно опрацьовувати из застосуванням методив проблемного навчання, а який - поясненням учителя; яки знання засвоюються переважно через безпосереднСФ слухання та спостереження, а яки - за пидручником, у процеси самостийного вправляння учнив.

Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися и про забезпечення уроку належними наочними посибниками, особливо якщо материал такий, що урок найзручнише проводити практичними чи наочними методами

Вибир и оптимальне поСФднання методив и засобив навчання залежить вид ряду умов, як стверджуСФ О. Бида:

- змисту и мети навчання;

- ривня знань, уминь и навичок учнив;

- материально-техничноСЧ бази вивчення курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ»

- викових особливостей школярив [6].

У педагогичний литератури [21; 22; 30 та ин.] видиляють таки етапи формування екологичних знань у молодших школярив.

На першому етапи у школярив формуються мотиви необхидности и бажання, прагнення и интересу до пизнання об'СФктив та явищ живоСЧ природи и людини як природноСЧ истоти. На другому етапи формуються уявлення про природу, взаСФмозв'язки в природи. На третьому етапи досягаСФться усвидомлення школярами необхидности охорони природи. Четвертий етап - практичний - СФ важливим у формуванни видповидального ставлення до природи. На цьому етапи забезпечуСФться реальний вклад школяра в справу охорони природи, оволодиння нормами и правилами повединки в природному середовищи.

Формуючи екологичну культуру молодших школярив, виховуючи у них гуманне ставлення до природи, ми дотримувались таких умов:

Ш створення в учнив позитивно-емоцийноСЧ спрямованости на об'СФкт природи за допомогою виразного демонстрування педагогом видповидного особистого ставлення до нього;

Ш активизация сенсорноСЧ сфери учнив, тобто включення якомога бильшоСЧ килькости анализаторив у процес сприймання природного явища (уважно роздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);

Ш вправляння учнив у добори словесних позначень якостей та властивостей об'СФкта природи, яки пидкреслюють його сутнисть та естетичну значущисть (епитети, метафори, поривняння тощо);

Ш створення умов для активизациСЧ в пам'яти учнив образу об'СФкта природи, який сприймався ранише (унаочнення, оповидання, бесида тощо);

Ш моделювання ситуаций ототожнення себе з об'СФктом живоСЧ природи (игрови вправи, игри драматизациСЧ);

Ш вправляння у гуманних диях та вчинках щодо об'СФктив природи.

Особливу увагу у формуванни екологичних знань и уминь молодших школярив ми придиляли вихованню гуманного ставлення до природи.

Ми вважали, що приклад учителя у ставленни до природи СФ важливим у розв'язанни даного питання. РЖнтерес педагога, його щире емоцийне захоплення красою природи, дбайливе ставлення до СЧСЧ об'СФктив неодминно передаються вихованцям.

Враховуючи те, що значна частина молодших школярив не усвидомлюСФ негуманну сутнисть протиприродних дий, не оцинюСФ СЧх як недобри, неестетични, бездушни, важливим аспектом змисту виховання дбайливого ставлення до природи, на нашу думку, СФ цилеспрямоване оцинювання вчителем фактив безглуздого руйнування об'СФктив природи, порушення СЧх краси, гармониСЧ. Це оцинювання маСФ спиратися на емоцийно-образни характеристики негативних явищ, а також спиввидноситися з естетичними поняттями, потворного, жахливого, навить драматичного, трагичного для людини.

Розглядаючи живи истоти на уроци (рослини, тварини), ми пидкреслювати, що СЧх не можна знищувати, наносити СЧм шкоди. У позаурочний час, на прогулянци, у куточку живоСЧ природи, ми демонстрували нашу турботу до живих организмив. Такий пидхид давав нам змогу через оцинювання драматичности фактив знищення чи понивечення живоСЧ природи, через особисте позитивно-емоцийне ставлення, а також через приклад диСФвоСЧ турботи про збереження цилисности природи розвивати гуманни почуття у дитей.

Враховуючи вищезазначене, на уроках курсу у процеси формування екологичних знань и уминь учнив ми використовували и поСФднували ризни форми, методи, засоби навчання, враховуючи таки критериСЧ: видповиднисть змисту навчального материалу, врахування етапив формування екологичних знань, СЧх спрямованисть на розв'язання таких завдань:

Ш формування спостережливости та здатности до концентрациСЧ уваги пид час сприймання об'СФктив и явищ природи;

Ш сприяння розвитку судження, тобто вминня висловити думку щодо суттСФвих та естетичних властивостей природних об'СФктив;

Ш виховання естетичних почуттив, спивчутливого ставлення до об'СФктив живоСЧ природи;

Ш сприяння розвитку допитливости та творчоСЧ уяви.

На уроках курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» ми проводили бесиди екологичного змисту. Основним структурним елементом будь-якоСЧ бесиди СФ запитання вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
У процеси бесиди, спираючись на знання та практичний досвид учнив, за допомогою запитань ми пидводили СЧх до розуминня нового або уточнення, поглиблення, розширення видомого. Бесиду проводили на ризних етапах уроку з метою актуализациСЧ опорних знань, формування уявлення, закриплення знань. Досить часто бесиду поСФднували из розповиддю.

Урок: Природа навколо нас

Пидсумок фенологичних спостережень

Бесида

Дити, яка зараз пора року?

Чому ви думаСФте, що осинь?

За якими ознаками ви дизналися, що саме така пора року?

Скажить, який стан неба.

На вулици тепло чи холодно?

Чи були опади?

Чи СФ витер?

А тепер проведемо пидсумок спостережень за тиждень. (Запис у зошити).

Вивчення нового материалу.

Розповидь з елементами бесиди

- Де б ми не були, чим би не займалися, над нами завжди свитить сонце, ми дихаСФмо повитрям, п'СФмо воду, нас оточують люди, рослини, тварини. А все це можна назвати одним словом - природа. Природою не можна називати те, що створено руками людини.

- Дити, подумайте, що зроблено руками людини у нашому класи?
- Чи належать ци предмети до природи?

Природу подиляють на живу и неживу. Нежива природа Сонце, Мисяць, зори, каминня, повитря, вода.

- А кого ми виднесемо до живоСЧ природи?

Правильно. До живоСЧ ми видносимо людей, тварин и рослин.

- Як ви думаСФте, чому вони належать до живоСЧ природи? Усе живе народжуСФться, живиться, дихаСФ, росте и вмираСФ. Предмети неживоСЧ природи цих ознак не мають. Жива и нежива природа взаСФмопов'язани миж собою.

Давайте уявимо на мить, що сонечка не стало, воно згасло. Що настане тоди? Чи зможуть жити рослини, тварини и люди без свитла и тепла?

Отже, без свитла, тепла, води и повитря не може иснувати жива природа. Жива природа впливаСФ на неживу. Рослини очищають повитря, збагачують Грунт. А ми - люди - повинни любити й оберигати природу.

А як ви оберигаСФте природу?

Урок: У царстви тварин

Вивчення нового материалу

Розповидь з елементами бесиди.

Тварин потрибно берегти. У природи вси тварини потрибни. Кожна займаСФ своСФ мисце и маСФ певне значення. Щоб зберигся свит, у якому ми живемо потрибно зберегти всю ризноманитнисть тварин и рослин.

Люди вважають тварин частиною свого життя, своСФСЧ доли. Тварини, як и люди, живуть, страждають, люблять. Багатьох тварин люди вважають своСЧми оберегами.

- Яки тварини СФ символами УкраСЧни?

Лелека

Гниздо лелеки - окраса украСЧнськоСЧ осели. У народи кажуть: ВлЛелека селиться биля добрих людейВ», ВлЯкщо на хати звив гниздо лелека, то в родини маСФ бути ладВ». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахив. Лелечина вирнисть СФ символом любови до ридноСЧ земли. З лелекою пов'язують народження дитини: ВлЛелека дитину принисВ». Якщо хтось зруйнуСФ гниздо - накличе лиха: ВлЗруйнуСФш гниздо лелеки - згорить хатаВ»

Зозуля

Зозуля - символ жиночий, материнський. Вбити зозулю вважаСФться великим злочином. Зозуля - добрий висник. Якщо куСФ зранку - роздаСФ щасливу долю, а коли спиваСФ на могили, то втишаСФтАжВ».

Прошу вас тильки не забувати:

кожна тварина варта любови,

кожного дня и кожну хвилинку

оберигайте всяку звиринку,

тильки добра СЧм потрибно бажати

и намагатись не ображати.

- Як людина впливаСФ на природу?

Послухайте розповидь.

У дидуся Максима був гарний сад. Сюди прилитали ризни птахи. Але найчастишим гостем був дятел.
Одного разу на околицю села приСЧхали ескаватори. Почали будувати аеродром. Незабаром шум литакив було чути на килька километрив довкола. Якось дидусь оглядав сад. Вин побачив страшну картину: почали сохнути дереватАж

- Чому гинули дерева? (Птахи злякалися шуму и розлетилися, а у саду завелися комахи-шкидники).

Учни роблять висновок: цьому лиху посприяла людина.

- Проанализуйте, що було б з лисом, якби не стало: дубив, ялинок, билок, дятла.

- Чи доцильно дилити тварини на корисни и шкидливи для людини.

Ни. Бо у природи все взаСФмопов'язане и якщо загине один вид тварин - гине и залежний вид нього. Якщо не буде шкидливих комах, то птахи и риби залишаться без корму. Вчени пидрахували, що з кожних ста комах - шкоду людини приносить тильки одна.

Урок: Людина - частина живоСЧ природи

Вивчення нового материалу

Розповидь з елементами бесиди

Людина упорядковуСФ свий свит и владно втручаСФться у життя природи. Вона навчилася вирощувати рослини, розводити тварин, щоб мати продукти харчування и сировину для виготовлення одягу, взуття; видобувати корисни копалини и переробляти СЧх, створювати машини. На наший планети не можуть иснувати окремо ни рослини, ни тварини, ни люди. Те, що ми дихаСФмо, харчуСФмося, використовуСФмо воду, видпочиваСФмо биля рички, моря або лису, свидчить про наш зв'язок з оточуючим свитом.

Людина впливаСФ на навколишний свит и навколишний свит впливаСФ па людину. Тому природа маСФ бути збереженою. Вид неСЧ залежить не лише наше здоров'я, а й наше життя.

- Що дають людини тварини?

- Що дають людини рослини?

- Чи може людина прожити без води?

- Чи може людина прожити без повитря?

- Як слид ставитися до людей, яки забруднюють воду и повитря?

Слухання слив писни ВлПроханняВ» (музика О. ПахмутовоСЧ, слова Р. Рождественського).

Зранена пташка в руки не давалась.

Зранена пташка гордою лишалась.

Сон мени той давний сниться и донини:

ПомираСФ пташка на трави в долини.

Приспив:

Птахи, риби и звири нам серця видкрили.

РЗх не вбивайте, люди, вас заклинаю я.

Бо небо без птиць - не небо!

А море без риб - не море!

РЖ без звирив земля - не земля!

Люди - непоборни велетни-титани,

РД у вас рушници, сити и капкани,

РД у вас видвага и правична сила,

Мусить бути серце, щоб любов зигрила.

Приспив:

Люди - життСФлюби, вси земни народи,

ми тепер навики боржники природи.

Треба нам природи борг оцей сплатити,

щоб могла пташина в небеса злетити.

- Про що розповидаСФться у писни?

- Чому людина не може жити без природи?

Висновок: Природу треба пизнавати, берегти, адже вона нам так багато всього даСФ.

Урок: Рослини навесни

Вивчення нового материалу

Бесида

Дити, ми одержали телеграму вид первоцвитив:

Дороги друзи! Ми - найгарниши перши квити весни, дуже хотили милувати очи багатьох людей, та на жальтАж нас безжально виривають з коринням, топчуть, не дають розквитати. Допоможить!

Пролиски, пидснижники, конвалия, сон-трава, фиалка.

- Яку видповидь надишлемо до лису?

- Яку допомогу ти зможеш надати?

- Чи треба купувати маленьки лисови букетики? Адже цим ти допомагаСФш лихим людям.

- Чи бачив ти як навесни плачуть берези?

- Що треба робити, щоб припинити знищення березових лисив?

- Який малюнок ти намалював би (плакат-звернення), щоб захистити дерева?

На уроках використовували ризноманитни загадки на екологичну тематику.

Н. Коваль стверджуСФ, що у загадках для школярив СФ досить цинний пизнавальний материал про природу, взаСФмозв'язки в ний, походження ризних предметив и явищ, про найважливиши властивости, и цим самим вони заохочують дитячу допитливисть [26].

1. Загадки, у яких прямо вказано на те, яку користь людини приносять тварини, рослини, птахи.

Урок: У царстви рослин

Навесни я тебе радую,

Влитку прохолоджую,

Восени годую,

А взимку грию. (Дерево)

Товстий Гнат -

При земли не впизнать,

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоди й похвалиш. (Буряк)

Урок: У царстви тварин

Вирно людям я служу,

СЧм дерева стережу,

Дзьоб мицний и гострий маю,

Шкидникив ним добуваю. (Дятел).

Швидко скризь цей птах литаСФ,

Безлич мурашок поСЧдаСФ,

За викном гниздо будуСФ,

Тильки в нас вин не зимуСФ (Ластивка).

2. Загадки, в яких мова йде про залежнисть рослин вид зовнишних умов, пир року.

Урок: Рослини навесни

Я найперша зацвитаю

Синим цвитом серед гаю,

Видгадайте, що за квитка,

Бо мене не стане влитку. (Пролисок).

Урок: Рослини восени

Литом одягаСФться,

А на зиму цураСФться (Рослина).

3. Загадки про взаСФмозв'язок миж живою и неживою природою.

Урок: Природа навколо нас

Що таке: живе и ллСФться, Часом на каминь дереться.

Як немаСФ - все всихаСФ,

Змир ч птах помираСФ (Вода).

Використовували також ризни прислив'я и приказки з ризною метою.

1. Показати, що природа СФ найважливишою циннистю у житти людини.

Урок: Природа навколо нас

ВлЗемля наша мати - всих годуСФВ».

ВлХлиб - батько, вода - матиВ».

ВлБудь здорова - як риба, гожа - як рожа, весела - як весна, робоча - як бджола, а багата - як земляВ».

2. Схарактеризувати ставлення людини до природи:

ВлНе кожному природа матир'ю, иншому й мачухоюВ».

3. Сформувати уявлення про необхиднисть дбайливого ставлення до природи:

ВлГорнися до природи - не матимеш пригодиВ»,

ВлДо земли з ласкою - будеш з паскоюВ»,

ВлПошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошануСФВ»,

ВлВид природи бери те, що вона даСФ, тай за те дякуйВ».

4. Заборонити негативни диСЧ видносно природи. Заборони зафиксовани у зверненнях до дитей: Влне псуйВ», Влне руйнуйВ», Влне брудниВ», Влне рубайВ».

ВлНе брудни криници, бо схочеш водициВ».

ВлНе бий бобра, бо не буде добраВ».

ВлНе псуй джерела - онуки проклянутьВ».

5. Сформувати уявлення про необхиднисть рационального природокористування:

Урок: У царстви рослин

ВлЗрубав одне дерево - посади троСФВ».

ВлПосиСФш вчасно - збереш рясноВ».

ВлПосадив дерево - себе прославив, посадив сад - рид прославивВ».

У процеси формування екологичних знань школярив за допомогою народних прикмет переконували школярив в цилисности природи. Наприклад, показуючи учням 2 класу нерозривний зв'язок, взаСФмозалежнисть неживоСЧ природи и представникив флори и фауни у процеси вивчення теми ВлУ царстви тваринВ», ми використовували прикмети:

ВлЛастивки литають низько - перед дощемВ».

ВлРиби вискакують из води и ловлять комах - на дощВ».

Разом з учнями з'ясовували, що перед дощем значно пидвищуСФться вологисть повитря, крила комах зволожуються, стають важкими, и вони опускаються нижче до земли.

Комахами живляться птахи и риби, тому перед дощем птахи литають низько над землею, а риби вискакують из води, щоб зловити комах.

На уроци ВлУ царстви рослинВ» пропонували приклади из життя рослин. Дуже поширеною СФ прикмета: перед дощем квити сильнише пахнуть. Чи правда це? Це справди так. За цих умов рослини погано випаровують воду, яка накопичуСФться у нектарнику; випаровуються лише пахучи речовини.

Учням пропонували ризноманитни завдання на встановлення взаСФмозв'язкив миж об'СФктами природи.

Урок: Природа навколо нас

Вивчення нового материалу

Самостийна робота з пидручником и бесида.

Прочитайте статти ВлУ природи все пов'язанеВ», ВлЛанцюжки живленняВ». Дайте видповиди на запитання.

Яки зв'язки бувають миж живою и неживою природою?

Яки зв'язки зображено па першому малюнку на с. 22? На другому малюнку?

Наведить приклад ланцюжка живлення.

Пояснить твердження: ВлУ природи все пов'язанеВ».

Закриплення вивченого материалу

Бесида:

1. Чи може жива природа иснувати без неживоСЧ? Чому?

2. Чи можуть тварини иснувати без рослин? Чому?

3. На лузи зацвили ромашки. Прилетила бджолина сим'я на квити. Солодкий нектар, який подарували бджолам квити принесли у вулик и переробили на мед. У Маринки болило горло. Дидусь пишов на пасику и принис онучци меду. Медом Маринка виликувала горло. Наведить ланцюжок, який СФ миж квитами, бджолами и людиною.

На уроках ми намагались обговорювати ситуациСЧ, яки учни бачать щодня, вчили оцинювати повединку свою и людей в природи.

Урок: Ми и природа

Бесида з елементами розповиди

- Чи доцильно взяти собаку або кишку, якщо немаСФ умов для СЧх утримання, адже це не играшка?

- Чи СФ у вас вдома друзи-звири, птахи? Як ви СЧх доглядаСФте?

- Що означаСФ ВлдружитиВ» из тваринами (жалити).

- Чи можна пиймати СЧжака и принести його додому? Пиймати билочкку и посадити у клитку?

Це не дружба, адже у неволи поганою Як би гарно ви не пиклувалися - тварини у неволи можуть померти и ви будете у цьому винуватцями.

Не можна говорити ВлЯ люблю лисВ» и ламати гилки; ВлЯ люблю тваринВ» - и стриляти з рогатки у птахив.

Чи задумувався ти над тим, що людина, зриваючи гарну квитку - робить биднишою свою Витчизну? Наша держава багата, але багатства СЧСЧ треба берегти для нащадкив. Доля держави и доля природи нероздильни.

- Що тебе особливо хвилюСФ, коли ти бачиш, як твий товариш завдаСФ шкоди природи?

На уроках курсу ми використовували дидактични игри на ризних етапах уроку екологичного спрямування.

Дидактична гра ВлВидгадай пору рокуВ»

Дидактична мета: розвивати вминня дитей видгадувати загадки, спиввидносити словесний образ из зображенням на картини; уточнювати знання дитей про сезонни явища природи.

РЖгрова дия. На парти перед кожною дитиною лежать картини - видгадки. Учитель загадуСФ загадку, а дити видшукують и пиднимають картину-видгадку. Пояснюють свий вибир.

Правила гри. За правильну видповидь учень одержуСФ очко. ПеремагаСФ той, у кого найбильше очок.

Загадки:

Сонце пече, липа цвите,

Жито достигаСФ. Коли це буваСФ? (Влитку)

Господиня ходить в гаСЧ,

Вси дерева роздягаСФ. (Осинь)

Прийшла баба з витрами

Та з билими снигами,

Привела з собою

Дида з бородою. (Зима)

Тане снижок, ожив лужок,

День прибуваСФ. Коли це буваСФ? (Навесни)

Жовте листячко летить,

Пид ногами шелестить.

Сонце вже не припикаСФ,

Коли, дити, це буваСФ? (Восени)

Сниг на полях, лид на ричках,

Хуга гуляСФ, коли це буваСФ? (Взимку)

Голи поля, мокне земля,

Дощ поливаСФ, коли це буваСФ? (Восени).

Дидактична гра ВлРЗжа для птахивВ»

Дидактичне завдання. Уточнити знання дитей про найпоширениших птахив (лисови, водоплаваючи, домашни), зокрема, чим вони живляться; формувати природоохоронни уявлення. Виховувати бажання пиклуватися про птахив.

РЖгрова дия. Учитель показуСФ картину, де намальована пташка, а дитина маСФ назвати СЧСЧ, сказати, чим вона живиться и де можна видшукати для неСЧ корм.

Унаочнення. Малюнки из зображенням птахив (горобець, синичка, качка, курка), окремо - из зображенням корму для них.

Хид гри. Учитель показуСФ малюнки из зображенням птаха, дити його називають и обирають малюнок из зображенням корму, який йому потрибен.

Учитель ознайомлюСФ дитей з правилом: пид час збирання урожаю плодив, насиння слид пам'ятати, що частину його потрибно залишати для корму птахам.

Дидактична граВ» Що де ростеВ»

Дидактична мета: розвивати вминня групувати, об'СФднувати рослини за мисцем зростання.

РЖгрова дия. На партах лежать велики малюнки из зображенням саду, городу, лису, лугу, кимнати, на яких СФ порожни квадрати. лежать також маленьки малюнки из зображенням рослин. Дити повинни закрити порожни квадрати малюнками рослин, визначивши, де, вони ростуть.

Правила гри. ВиграСФ той, хто швидше и без помилок виконаСФ завдання.

Дидактична гра ВлПравила повединки в природиВ»

Дидактична мета: закрипити знання правил повединки в природи.

РЖгрова дия. На столи в учнив лежать малюнки, на яких зображено повединку дитей в природи. Школяри повинни видибрати малюнки, на яких дити правильно ведуть себе в природи. Пояснюють свий вибир.

Правила гри. ВиграСФ той, хто швидше виконаСФ завдання.

Психологичною основою гуманних вчинкив щодо живоСЧ природи СФ спивчуття, що спонукаСФ допомагати, захистити. Ефективним методом формування спивчуття СФ игрови вправи-перевтилення. Сутнисть СЧх полягаСФ в тому, щоб дитина, взявши на себе уявну роль певного об'СФкта живоСЧ природи, усвидомила його основни потреби, видчуття, почуття.

Пид час виконання таких игрових вправ учни переконуються, що у них та у живоСЧ истоти у яку вони ВлперевтилюютьсяВ», СФ багато спильного. Розуминня того, що хтось видчуваСФ, переживаСФ так само, ототожнення и з власним почуттСФвим досвидом сприяСФ формуванню найпростишого спивчуття.

Гра-перевтилення

Дидактична мета: розширити и поглибити знання дитей про об'СФкти природи.

РЖгрова дия. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографиСЧ, знайомих рослин та тварин). Кожний из гравцив вибираСФ один образ за уподобанням и маСФ Влперевтилитись в ньогоВ».

Для цього гравцю необхидно зосередитись и пригадати, що йому видомо про цю рослину або тварину (де вона живе (росте), що СЧй необхидно для життя, яким чином вона продовжуСФ своСФ життя тощо).

Правила гри. ВиграСФ той, хто найцикавише опише об'СФкт.

Учитель даСФ зразок розповиди.

Наприклад, учень ВлперевтилюСФтьсяВ» у квитку ромашку. Розповидь квитки:

ВлЯ квиточка тендитна звуть мене ромашка. У мене золотава голивка и билий виночок - пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно - мучить спрага. Коли обривають моСЧ пелюстки, мени боляче. Люби дити, бережить моСЧ квиточки, дайте водички в спеку, и я буду милувати вас своСФю красою.В»

Проводили ми и урок-подорож (додаток Б).

Важливого значення ми надавали спостереження. Ми вважали, що нияка книга, розповидь, бесида не заминить прямого спилкування з природою. Якщо дитина здатна видчувати красу квитучого саду, якщо СЧСЧ радуСФ квитка и бджилка, якщо вона прислуховуСФться до голосив лису и завмираСФ при цьому, то така дитина стаСФ особистистю. Ми навчали учнив спостеригати за навколишньою природою. Для цього давали СЧм детальний план спостережень, одночасно показуючи, як ним користуватись та як краще висловити наслидки спостережень: надвори ясно (свитить сонце, небо безхмарне, чисте), хмарно (на неби багато хмар, вони часто закривають сонце), похмуро (все небо вкрите хмарами), холодно або тепло, прохолодно, СФ витер (сильний, слабкий), опади (дощ, сниг).

Першим и найважливишим об'СФктом спостережень за неживою природою СФ змина положення Сонця на небосхили впродовж року. Адже Сонце-одна з першопричин усих змин природи на Земли.

Завдання для спостереження.

Поспостеригай за сонечком (учни виконують самостийно)

1. Де на неби знаходиться вранци сонечко, коли ти йдеш до школи

2. Де на неби знаходиться сонечко опивдни, коли ти повертаСФшся из школи до дому?

3. Де на неби знаходиться сонечко ввечери, коли ти лягаСФш спати?

4. Намалюй ранок, полудень, вечир.

Особливо велике значення маСФ спостереження за живою природою. Адже спостереження за рослинами та тваринами дають можливисть зосереджувати увагу на взаСФмозв'язках миж ними та довкиллям, з'ясувати значення ризноманитних пристосувань живих организмив до умов середовища, встановлювати вид чого залежить СЧх розвиток, розмноження, виживання та килькисть на певний териториСЧ (Додаток В).

Завдання для спостереження.

Поспостеригай за птахами биля годивнички (учни виконують самостийно)

1. Яки птахи прилитають до годивнички?

2. Що вони СЧдять?

3. Як вони ставляться до инших птахив, яки СФ биля годивнички?

Ми пропонували учням индивидуальни практични завдання-дослидження ВлПодружись з деревомВ».

1. Биля свого дому знайдить деревце и спробуйте поговорити з ним. Назвить його. Складить невеличку розповидь про дерево, з яким ви виришили подружитися. Розкажить про нього у школи.

2. Поривняйте це деревце з иншими, що росте поряд. Високе воно чи ни?

Який у дерева стовбур? Чи багато у дерева гилок? Яки вони? Куди спрямовани? Опишить дерево? Намалюйте своСФ дерево.

3. Намалюй листочки з свого дерева. Чи СФ на твоСФму дереви квити - яки вони, який мають запах?

Ми пропонували також таки практични завдання:

Намалюй плакат, який знайомить з правилами повединки у парку, лиси, гаю:

- коли побачиш мурашник;

- коли знайдеш пташине гниздо;

- коли побачиш гарну квитку и захочеш зирвати СЧСЧ;

- коли зустринеш маленьких лисових тварин (зайченят, СЧжаченят и т.д.);

- коли збиратимеш гриби та ягоди;

- коли побачиш понивечени дерева та кущи.

У позаурочний роботи намагались залучити школярив до догляду за кимнатними рослинами.

Формуючи екологичну культуру молодших школярив, на уроках використовували казки, цикавий материал про рослини и тварини, организовували роботу из таблицями, пидручником, малюнками

Урок: Тварини навесни

Вивчення нового материалу

Хвилинка-цикавинка.

1. Чи видомо вам, що в кожний бджолиний сим'СЧ СФ бджоли-розвидници?

Знайшовши медоносни рослини, вони повертаються у вулик и своСФридним танцем повидомляють про свою знахидку. Потим вилитають з вулика, а за ними - вси ти, кого вони сповистили ВлтанкомВ» про свою знахидку.

2. Мурашки - велики трудивници. У них читко розподилени обов'язки. У мурашнику, а це СЧхний дим, СФ самци, самки, робочи мурашки, годувальници, воСЧни. Уси трудяться спильно, допомагаючи одна одний, повидомляють одна одну про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху, у килька разив важчу за себе. Лисови мурашки знищують багато шкидникив, яки зимують в опалому листи. Мурашки - корисни комахи, СЧх потрибно охороняти.

3. В УкраСЧни живе близько 358 видив птахив. З них найбильше горобцив и шпакив. Це цикаво знати:

Синичка з'СЧдаСФ за день комах стильки, скильки важить сама.

Шпак тильки за сниданок поСЧдаСФ 50-60 комах.

Ластивка за лито з'СЧдаСФ близько мильйона комах.

Будь-яке пташеня з'СЧдаСФ за день СЧжи бильше, ниж важить саме.

Грак за рик знищуСФ до 8 тис. дротяникив - черв'якив, яки пидточують
кориння культурних рослин.

Ластивки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'СЧ, лелеки з нашоСЧ
краСЧни летять зимувати в Африку. Качки, лебеди, чапли видлитають до
узбережжя Чорного и Азовського морив.

До нас на зиму з пивночи прилитають синици, снигури, чижи,
шишкари.

Робота з таблицею ВлПравила повединки в природиВ».

У лиси навесни не галасуйте, щоб не злякати пташок, яки висиджують
малят.

Не пидходьте до гнизд и не чипайте СЧх руками.

Не розпалюйте вогнищ.

Не залишайте писля себе смиття.

Для букета зирвить килька квиток.

Не зривайте квитив, яки занесени до ЧервоноСЧ книги.

Не ламайте дерев и кущив.

Не руйнуйте мурашникив.

Не ловить метеликив.

- Яки умовни знаки, можна намалювати, знаючи ци правила?

2.3 Результати експериментальноСЧ роботи

Гипотезу дослидження, суть якоСЧ полягаСФ у тому, що якисть екологичних знань молодших школярив пидвищиться, якщо вдало поСФднати ризни форми, методи та засоби навчання на уроках з курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ», ми перевиряли в процеси експерименту.

Формуючий експеримент проводився 2007-2008 навчального року на бази навчально-виховних комплексив с. Цеценивка та с. Людвици Шумського району ТернопильськоСЧ области. У педагогичному експерименти взяли участь 36 учнив других класив даних комплексив. Серед них визначено експериментальний клас 2-А - 18 учнив та контрольний клас 2 - Б - 18 учнив.

У контрольному класи навчальний процес здийснювався за методикою вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
В експериментальному класи ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реализувати власну методику формування екологичних знань у молодших школярив. За допомогою поСФднання ризноманитних форм роботи, методив та засобив навчання, ми намагались ознайомити учнив из неживою природою, рослинним и тваринним свитом, розвивати у дитей спостережливисть, интерес до пизнання природи, любов та бережливе ставлення до неСЧ.

Упродовж експериментального дослидження проводили индивидуальне опитування учнив на уроках, контрольний зриз знань у форми письмового завдання, индивидуальни бесиди з школярами.

Змистову основу завдань для контрольноСЧ роботи становив програмовий материал из курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» у 2 класи з роздилуВ» Природа навколо насВ»

Завдання для контрольноСЧ роботи з теми ВлПрирода навколо насВ»

1. Склади ланцюг живлення миж лисицею, зайцем и озимою пшеницею.

2. Доповни речення:

Людина не може жити без природи, тому щотАж

Ластивка видлитаСФ у тепли краСЧ, тому що взимкутАж

3. Пидкресли речення, у яких йдеться про осинни явища у природи:

ОпадаСФ листя з дерев и кущив.

Цвитуть яблуни.

Сонце на небосхили стоСЧть низько, холодаСФ.

Пробуджуються вид зимового сну комахи.

Небо вкрите затяжними хмарами, идуть затяжни дощи.

З'являються листочки на деревах.

Жовтиють и видмирають трав'янисти рослини.

4. ТвоСЧ диСЧ, коли побачиш СЧжачка:

а) зловиш и принесеш додому; б) зловиш и принесеш до школи; в) поспостеригаСФш за ним и не будеш ловити, лякати.

КритериСФм оцинювання результатив виконання завдання була правильнисть и повнота виконання завдання.

Килькисний та якисний анализ результатив виконання учнями експериментального и контрольного класив пидсумковоСЧ контрольноСЧ роботи наведено у таблици 2.1.

Таблиця 2.1. Результати досягнення учнями ривня знань

зризу знань

Килькисть учнив, що досягли ривня знань (у%)

високого

достатнього

середнього

низького

Експер.

клас 18

Контр.

клас18

Експер.

клас

Конт.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експе.

клас

Контр.

клас

1

8

(44%)

6

(34%)

8

(44%%)

8

(44%)

2

(12%)

4

(22%)

-

-

Зиставивши результати, отримани в експериментальному та контрольному класах, ми дийшли висновку, що в експериментальному класи килькисть учнив из високим ривнем знань вища. Килькисть учнив, що виявили середний ривень знань у експериментальному класи менша, ниж у контрольному.

У процеси индивидуальних бесид з учнями ми намагались отримати видповиди на таки запитання:

1. Чи подобаСФться тоби доглядати за кимнатними рослинами у куточку живоСЧ природи?

2. Чи пидгодовував пташок узимку?

3. Чи бажаСФш ти стати захисником природи?

Результати видповидей наведено у таблици 2.2.

Таблиця 2.2. Результати видповидей учнив на запитання учителя

№ п/п

Видповиди учнив

Влтак дужеВ»

ВлинодиВ»

ВлниВ»

Експ.клас

Контр.клас

Експ.клас

Контр.клас

Експ.клас

Контр.клас

1

10 (56%)

8 (44%)

8 (44%)

9 (50%)

-

1 (6%)

2

12 (67%)

8 (44%)

6 (33%)

6 (33%)

-

4 (23%)

3

15 (83%)

10 (56%)

3 (17%)

8 (44%)

-

-

Поривняння результатив видповидей показав, що серед учнив експериментального класу бильше тих, хто прагне охороняти природу.

Таким чином, килькисний и якисний анализ результатив проведеного дослидження свидчить про позитивний вплив експериментальноСЧ методики на якисть екологичних знань, уминь та навичок учнив.

Висновки

Результати дослидження зводяться до такого:

1. Анализ проблеми в науковий литератури показав, що екологична освита СФ неперервним процесом навчання, виховання и розвитку особистости, спрямованим на формування системи наукових и практичних знань, циннисних ориСФнтаций, повединки и дияльности, яки забезпечують видповидальне ставлення людини до навколишнього середовища.

2. З'ясовано завдання екологичноСЧ освити, що стоять перед початковою школою:

- формування елементарних знань про природу та взаСФмозв'язки у ний, взаСФмодию и взаСФмовплив людини и природи, про норми и правила екологично доцильноСЧ повединки;

- формування вминня встановлювати екологични взаСФмозв'язки у природи;

- виховання у школярив циннисного и видповидального ставлення до навколишнього середовища и здоров'я, формування готовности до його активноСЧ охорони

- формування здорового способу життя та навичок екологично доцильноСЧ повединки, активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ;

- виховання любови до природи та вминня поводитися в природному середовищи.

3. З'ясовано, що умовами реализациСЧ екологичноСЧ освити СФ:

- врахування викових, индивидуально-психологичних та пизнавальних особливостей учнив;

- организация безпосередньоСЧ дияльности учнив з питань охорони навколишнього середовища, своСФ мисцевости пид час навчально-пизнавальноСЧ и суспильно-корисноСЧ праци;

- видбир оптимальних форм, методив та засобив навчання и виховання;

- виховання в учнив бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища особистим прикладом вчителя.

3. Виявлено, що навчальний курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» забезпечуСФ природничо-наукову основу розуминня молодшими школярами необхидности охорони природи, оскильки в цьому курси особлива увага придиляСФться формуванню конкретних знань про неживу и живу природу.

4. Схарактеризовано основни форми навчання у процеси здийснення екологичноСЧ освити (урок, позакласна робота, позаурочна робота); методи и засоби навчання (бесида, розповидь, спостереження, дидактична гра, завдання екологичного змисту, загадки, прислив'я, приказки).

4. Виявлено, що вивчення курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» забезпечуСФ формування в учнив 2 класу таких екологичних знань: значення Сонця для природи; взаСФмозв'язки в живий и неживий природи; змини упродовж року; роль рослин и тварин в житти людини; необхиднисть охорони рослин и тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'СФктив природи; значення повитря, води, ТСрунту для всього живого и людини.

5. Визначено етапи формування екологичних знань: 1) формування в учнив мотивив необхидности и бажання, прагнення та интересу до пизнання об'СФктив та явищ живоСЧ природи; 3) усвидомлення школярами взаСФмозв'язкив у природи; необхидности шанобливого ставлення до природи; 3) оволодиння нормами та правилами повединки в природному середовищи.

6. Здийснено вибир и оптимальне поСФднання форм, методив и засобив навчання до урокив курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» з метою формування екологичних знань у молодших школярив за такими принципами: видповиднисть мети и завданням екологичноСЧ освити, змисту навчального материалу, врахування етапив формування екологичних знань. РЗх ефективнисть доведено у педагогичному експерименти.

Список використаноСЧ литератури

1. Авдусенко Л. Виховання екологичноСЧ культури на уроках // Початкова школа. - 2008. - №2.-С. 33-34.

2. Артеменко М.М. Природа и естетичне виховання учнив. - К.:Радянська школа, 1984. - 159 с.

3. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посибник. - К.: Веселка, 1998. - 344 с.

4. Байбара Т.М., Бибик Н.М. Я и УкраСЧна: Пидручник для 2 кл. - К. Форум, 2003.-176 с.

5. Бида О., Картель М., Дем'яненко В. Основи екологиСЧ. Програма для початковоСЧ школи // Початкова школа. - 1998. - №11.-с. 30-41.

6. Бида О.А. Природознавство и сильськогосподарська праця: Методика викладання: Навч.посибник для студентив пед. ф-тив вищих навч. закладив та класоводив.-КиСЧв;РЖрпинь:ВТФ ВлПерунВ», 2000.-400 с.

7. Борейко В. Пословицы, поговорки, поверья и экологическое воспитание школьников // Биология в школе, 1991. - №3. - С. 38.

8. Ващенко Н.РЖ. З досвиду екологичного виховання молодших школярив // Початкова школа. - 1990. - №8. - С. 40-44.

9. Виноградова Н.Ф.В» Окружающий мирВ» в начальной школе: Беседы с будущим учителем. - М.: Изд.цент ВлАкадемияВ», 1999. - 144 с.

10. Виторенко РЖ. Формування пизнавального интересу до природознавства засобами усноСЧ народноСЧ творчости // Ридна школа, 2004. - №3. - С. 54-56.

11. Волкова А.С. Екологичне виховання школярив // Початкова школа. - 1987. - №8.-С. 4-6.

12. Дейч О. Народна творчисть у вихованни школярив // Початкова школа. - 2002. - №4. - С. 54 -55

13. Дерев'янко В.О. Екологичне виховання учнив // Початкова школа. - 1989. - №11. - С. 27-30.

14. Екологичне виховання в початковий школи /Упоряд. РЖ. Васильченко, О. Кондратюк. - К.:РЖСДО, 2005. - 128 с.

15. Екологичне виховання учнив молодших класив на украСЧнських народних традициях: Методични рекомендациСЧ для вчителив початковоСЧ школи /Укл. Л.М. Ризник. - К.:РЖСДО, 1994. - 64 с.

16. Екологичне виховання школярив: Методичний посибник для учнив, вчителив та студентив природничого факультету. - Тернопиль: Б.в., 1995. - 142 с.

17. Екологичне виховання // Початкова школа. Спецвипуск. - 1997. - №3.-45 с.

18. Жаркова РЖ, Мечник Л. Система пизнавальних завдань як засиб формування диСФвих природничих знань молодших школярив. // Початкова школа. 2003. - №4. - с. 19 - 21.

19. Жоржик О. Формування пизнавальноСЧ активности учнив у процеси спильноСЧ игровоСЧ дияльности. // Ридна школа. - 2000. - №1. - с. 27 - 28.

20. Заперченко Н. Цикави завдання з природознавства. // Початкова школа. - 2006. - №1. - с. 26 - 28.

21. Захлебный А.Н. Экологическое образование школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 240 с.

22. Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
- М.: Просвещение, 1984. -160 с.

23. РЖванова О. Формування екологичноСЧ культури // Початкова школа. -2003. - №1. - С. 40 -41

24. РЖщенко Л. Дидактични игри як засиб екологичного виховання // Початкова школа. - 1998. - №12. - С. 25-26

25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах.-К.:Вища школа, 1975.-176 с.

26. Коваль Н.С. Люби й бережи ридну природу // Початкова школа. - 1991. - №1. - С. 14-18.

27. Ковальчук Г.В. Екологичне виховання молодших школярив // Початкова школа. - 1987. - №4.-С. 10-11.

28. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологичного виховання учнив // Екологичний висник. - 2006. - №3. - С. 15-16.

29. Концепция екологичноСЧ освити УкраСЧни // РЖнформацийний збирник МОН УкраСЧни. - 2002. - №7. - С. 3-23.

30. Кучменко В.С. Экологическое образование. Перспективы развития // Биология в школе, 1993. - №5. - С. 27-30.

31. Лисенко Н.В. Екологичне виховання дитей дошкильного вику: навчальний посибник. - Л.: Свит. - 1994. -144 с.

32. Любчак О.О., Збаржевська Т.В. Виховання захисникив природи.-К.:Радянська школа, 1985. - 68 с.

33. Макорик Л.П., Клименко С.А. ВиховуСФмо природоохоронцив. - К.:Урожай, 1987. - 34 с.

34. Мечник Л.А., Мечник РЖ.РЖ., Волошин О.М. Природа ридного краю. - Тернопиль:Пидручники и посибники, 1997. - 32 с.

35. Минаев В.М. Экологическое воспитание в начальных классах.-Минск: Народна освета. - 1987. - 110 с.

36. Моисеев И.Н. Экологическое образование и экологизация образования // Биология в школе, 1996. - №3. - С. 29-33.

37. Нарочна Л.К., Ковальчук Л.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища шк., 1990. - 302 с.

38. Основи социоекологиСЧ: Навч. посибник / За ред Г.О. Бачинського. - К.: Вища школа, 1995. 238 с.

39. Отношение школьников к природе / Под ред. А.Н. Захлебного. - М., 1986. - 71 с.

40. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.:Просвещение, 1990 - 192 с.

41. Педагогика и природа / Под ред. Л. Филипповского. - М.:Знание, 1986. - С. 37-63.


Скачать работу: Форми и методи здийснення екологичноСЧ освити молодших школярив на уроках курсу "Я и УкраСЧна"

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика